Покарання можуть не знадобитися взагалі, якщо дотримуватись наступних правил:
1. Дійте згідно законам розвитку дитини. Наприклад, дозволяйте їй багато рухатися, не зупиняйте її допитливість.
2. Спробуйте відвернути, переключити увагу вередулі.
3. Дозволяйте спробувати на власному досвіді, «що таке добре і що таке погано» (нехай помацає дуже теплий чайник і дізнається, що об нього можна обпектися).
4. Звід заборон не повинен перевищувати 7 пунктів. Всі вони обґрунтовані і їх не можна відмінити (не можна грати на дорозі, де їздять машини тощо).
5. Розтлумачуйте правила доступною мовою, не треба читати довгі нотації. Кажіть просто й ясно («Відпусти кішку, їй боляче»).
6. Робіть акцент на тому, що добре, а не на тому, що погано. Не треба говорити: «Не лізь в калюжу», а скажіть: «Молодець, обійшов калюжу і ноги сухі».
7. Створіть необхідне середовище для росту та розвитку (організуйте творчий куточок, місце, де можна досхочу поперекидатися).
8. Не нав’язуйте свою допомогу, а допомагайте тоді, коли дитина про це просить.
9. Дотримуйтесь розумної альтернативи («Не можна шуміти в приміщенні, але можна покричати на вулиці, у лісі»).
10. Не можна говорити одне, а робити інше. Наприклад, ви забороняєте говорити погані слова, а самі їх вживаєте.
11. Не можна відкладати покарання. Не варто говорити: «Вчора ти мене не слухався, тож сьогодні кататися не будеш».
12. Не можна проявляти непостійність: то забороняти щось, то дозволяти це робити. Цим ви збиваєте малюка з пантелику, і він перестане розуміти, що можна, а що не можна.
13. Не можна залякувати тим, що ви ніколи не виконаєте («Ніколи більше не куплю тобі іграшку»).
Шановні батьки!
Поважайте думку і почуття своїх дітей. Любіть їх, адже вони найдорожче, що у вас є.
